Виховна година «Батьки і діти»

02.04
2013

БАТЬКИ І ДІТИ

Розробка виховної години

Зал прикрашений свя­тково Біля центральної '• стіни — виставка з ви­робами мам, татусів, '' бабусь, а також — :

сімейні реліквії. (Пред­мети і сувеніри, що пе- й редаються з покоління в ' покоління).

1-а ведуча.
Дорогі діти! Шановні гості! Ми раді вітати Вас сьогодні у нашій світлиці на на­шому родинному святі. У дитячому садку ми знайомимо дітей з об­рядами та звичаями на­шого народу, з казками та приказками, вчимо загадки,    прислів'я, вірші, скоромовки. А сьогодні будемо вести розмову про родину.

2-а ведуча. Для кож­ної дитини родина, сім'я починається з мами, тата, а ще бабусі й дідуся, які для них найближчі і їх дуже люблять.

(На центральній стіні розвішені три або чоти' ри плакати з нама.'іьова-ним деревом. Це —ро­динне дерево Скільки сімен буде брати участь в конкурсах та віктори­нах, стільки і дерев. Над кожним — прізвище сім 1 — учасника змагань).

Дорогі діти, на плакатах зображено „дерево роду. Дідусь і бабуся — цс стовбур Вашої сім'ї. Їхні батько, а Ваші прадід і прабабуся — коріння. Тато і мама — гілки. Діти — листочки.

Росте дуб могутній, Міцним корінням тримається, Стовбуром зігрівається...

Звучить маршова музика. На середину залу виходять діти, учасники свята з кимось дорослим із своєї родини. Зу­пиняються півколом, обличчям до глядачів. Кожна пара (до­рослий і дитина) виконують гумористичний діалог.

1-а ведуча. Сьогодні в нашому залі зібралася разом уся велика родина підготовчої групи. А в житті родини, як відомо, буває всяке; і любов, і сміх, і сльози. Мама.

Та й набрид же своїм плачем Ти мені, Івасю. Хлопчик. Це не вам я, мамо, плачу... Мама. А кому? Хлопчик. Бабусі.

Хлопчик. Ма-а-а-амо! Хочу варе-е-еників! Мама. Іди їж. На столі повна миска стоїть. Син. Еге! Вже не хочу. Я думав, що нема. Мама.

Умивайся іди, дочко, Швидше-бо, не мнися! Донечка.

Так за мене он в куточку Кіт уже помився. Син.

Мамо, яку сьогодні сорочку одягатиму? З довгими чи з короткими рукавами? Мама. А чому питаєш? Хлопчик пхинькає, капризує.

— На що скаржишся?

— На тата. Не хоче купити мені велосипеда...

Бабуся наказує внучці.

Будь чемною, бо прийде Вовк і з'їсть тебе.

Внучка. Знаю, знаю! (хитренько) Але він спер­шу з'їв бабусю'

Через середину залу про­ходить дівчинка, одягнута ' в мамині прикраси, великі кліпси, взута в мамині туфлі.

Мама. Донечко, на кого •ги схожа?

Дівчинка. Я тепер, як красуня з конкурсу краси, що по телебаченню пока­зували.

Мама. Тобі це не пасує, зрозумій- Бо ти ще ма­ленька.

Дівчинка. Маленька, ма­ленька! Коли вже я стану дорослою?

Мама. Ну що за діти? Господи, як нам набридли їхні  капризи,  неслух­няність! Давайте залиши­мо наших дітей самих і подивимось, що з цього вийдс-

(Дорослі сідають за сто­ли, чи в глядацьку половину залу. Діти залишаються самі. Групками займаються різними     «недитячими» справами: дівчатка іміту­ють фарбування космети­кою, роблять зачіски одна одній, приміряють дорослі плаття, взуття, прикраси.

Хлопчики об'/даються тортами, солодощами, смітять обгортками від цукерок, займаються боротьбою («кара-те»).

На середину виходить один хлопчик і читає вірш «Коли б начальником я став».

Коли б начальником я став

Хоч на одну годину,

То я б одразу наказав

Закон ввести єдиний.

У дні святкові й вихідні

Батьків не допускати

Без нас у парк, на стадіон,

До цирку й до театру.

Ще й всюди входи спорядив

Словами охоронними:

«Вхід без дітей для всіх батьків Суворо заборонено!».

Діти продовжують займатися своїми справами. Звучить колискова мелодія. Діти на своїх місцях поволі засинають. Репліки дітей «у сні»:

— Мамочко, де ти?

— Мамусю, в мене горлечко болить!

— Бабусю, накрий мене. Мені холодно...

— Татку, мені страшно без тебе...

— Мамочко, погладь мене.

— Бабусю, заспівай мені свою колискову. Я тебе так ' люблю,             і

Дві мами виконують невеличку колискову пісню. («Колис­кова» — додаток N9 1). По закінченню її приходить Сон, старша сестра когось із дошкільників.

Сон. Знаю, знаю, люба малеча, що мучить вас уві сні. Вам здавалось, що дорослі вас безпричинно карають і за­бороняють робити тс, що вам хочеться. Постійно гово­рять, що ви ще малі. Але тепер ви зрозуміли, що вони всім серцем люблять вас. Але ж як 'їх тепер повернути, коли ви так їх образили?

Ну, нічого. У сні творяться різні дива. Вам прийдеться здолати деякі перешкоди, відкрити усю щирість іщедрість своєї душі. І лише тоді, коли ви дійдете до магічного Вогню любові, повернуться ваші батьки. Ви здобудете цей вогонь і вони завжди будуть з вами' Дитина.

Прокиньтесь, вставайте'

В дорогу вже час!

Чудові пригоди

Чекають на нас'

Звучить маршева музика. Діти легенько марширують на місці. Утворюють півколо, обличчям до глядачів.

Знаю я слово — у цілому світі

Краще й тепліше від сонця і квітів

Слово це пестить, голубить і гріє,

В душу дитячу вселяє надію

Слово лягло в родинну основу,

Стало початком рідної мови

Помандрувало від роду й до роду,

І освятило людину й природу.

Хай же це слово завжди буде святом —

Будемо маму свою шанувати. Пісня О. Кулікової «Матінка» — додаток № 2. 2-а ведуча. Дітки, пригадайте, як мама вас називала?

— Киця, серденько, сонечко, зайчику-побігайчику, пташечко, моя втіхо...

А якими ніжними словами називаєте ви свою маму? — Мамочко, матусю, ненька...

А яка ваша мама'7

— Моя мама гарна

— Моя чудово вишивай.

— Моя мама пече смачні торти.

— Моя мама весела і добра.

— Моя мама ніжна і ласкава.

1-а ведуча. Дітям для щастя потрібні не тільки мате­ринські руки, але й батьківське плече Батько і мати у ди­тячій долі — це тих два гарячих сонця, які дарують лю­бов, щастя, добро, тепло Вірш Богдана Легшого «Батько й мати» Як мені вас не любити, Рідний батьку, пенс Та ж ви мене згодували,         ^ І дбали про мене Та ж ви мене згодували Щирими руками, Ой нема то ніде в світі, Як в батька і н мати. Батько розуму навчає, Мати приголубить, Ніхто мене так на світі, Як вони, не любить. Дай же. Боже, щоб я виріс, В школі гарно вчився Щоб я батькові і неньці Добре відплатився.

Діти виконують пісню «Поклін батькам» — додаток № 3. Хлопчик сідає осторонь і щось майструє. Ведуча. Назарчику, що ти робиш^ Хлопчик. Та ось я пригадав, як тато мій майстрував і при цьому приказував' «Що робить батько, те й його ди­тятко», або «Не навчив батько, то не навчить і дядько».

Ведуча. Іще є багато гарних приказок та прислів'їв про татусів

— Яка хата, такий тин Який батько, такий син.

— Як батька покинеш, то й сам загинеш

— Батько не той, хто породив, а той, хто спорядив Діти виконують пісню про тата — «Дошкільне вихован­ня», 1992 р , № І

1-а ведуча. За що ж ви, діти, любите своїх татусів? Діти.

— За те, що тато катає мене на велосипеді. , — А мене — на машині.

— А мій тато нічого не боїться...

— Мій тато вчив мене грати у футбола.

2-а ведуча. А бабусі та дідусі не просто люблять своїх онуків Вони їх лелеять і голублять. Дитина.

Цілую бабусині втомлені руки,

Що знали в житті і любов, і розлуки,

Що вміють такий смачний хліб випікати,

І людям добро завжди дарувати.

Бабусю, дай ручки твої поцілую,

За шийку тебе обійму,

І щічки погладжу...

Ти знаєш, бабусю,

Як дуже тебе я люблю!

І ти мене любиш,

Хоч я неслухняна,

Частенько і шкоду роблю.

Та ти все пробачиш,

Мене поцілуєш,

Бо я тебе дуже люблю'

Вірш про дідуся

Любий, добрий мій дідусю,

Я твоя .онучка

Прибігаю я до тебе,

Як поради треба..

Я твої слова розважні

Пам'ятати буду.

У життя твою науку

Понесу я всюди-

Хай тебе в своїй опіці

Бог не опускає.

Хай тобі міцне здоров'я

Й силу посилає

Пісня «Наша хатинка» — додаток № 4. Ведуча. Дорогі діти, ви довели свою велику любов і по­шану до своїх рідних і я думаю, що десь зараз має з'яви­тися Вогонь любові, який поверне вам ваших найрідніших людей.

Дівчатка з червоними стрічками виконують «Танець Во­гню» — рухи за вибором музкерівника По закінченню тан­цю всі діти беруть саморобки і біжать до батьків, мам, ба­бусь і дідусів дарувати

Повертаються на стільчики, свято триває Вірш Варвари Гринько «Сім'я»

Мама, тато, дід, бабуся —

Всіх назву, не помилюся.

Старший братик і сестричка —

В нас сімейка невеличка.

Не спиняйте, бо зіб'юся:

Мама, тато, дід, бабуся,

Старший брат, сестра і я —

Отака моя сім'я! Декламує тато.

У нашого Омелька невеличка сімейка.

Тільки він та вона,

Та старий, та стара,

Та дві дівки косаті,

Та два парубки вусаті,

Та ще Христя в намисті,

Та дві ляльки в колисці. Бабуся.

Іде віз з гори в долину

До бабусі на гостину.

Іде батько і матуся,

Іде тітонька Олюся,

Іде Юрчик — синочок.

Гостей повен візочок.

А бабуся старенька

Любим гостям раденька,

Любих гостопьок вітає,

Хлібом і медком приймає

На цьому родинному святі проводяться змагання серед кількох сімей, бажано, щоб сім'ї були в повному складі.

1. Тато з мамою складають руки «кріселком» і проно­сять свою дитину через весь зал. Завдання, хто швидше ' перенесе дитину!

2. Гра «Поїзд». На підлозі розставлені кеглі або ма­ленькі стільчики Першими по заданому маршруту пробігають мама з татом, тримаючись один за одного За другим разом до них приєднується дідусь, потім ~ бабу­ся, потім дитина, (братик, сестричка).

3. Татусі висаджують дитину собі на плечі і змагають­ся, хто швидше складе на шафу кубики.

 

Конкурси:

Для мам. «Впізнай свою дитину» Мами з зав'язними

очима впізнають свою дитину на дотик. А діти стоять ря­дочком з витягнутими вперед руками. Для бабусь. «Хто швидше наліпить вареників». Для тат «Хто швидше пришиє ґудзика». Для дідусів. «Хто швидше надує кульку». Ведуча (виводить на середину хлопчика, який декламує вірш Дмитра Бтоуса «Родинне вогнище»). На світі білому єдина, Як і Дніпрова течія, Домашнє вогнище родинне — Оселя наша і сім'я В щасливі і важкі години — Куди б нам не стелився шлях, Не гасне вогнище родинне, В людських запалених серцях В родині згода — горе плаче, Коли гризня — життя собаче, Слабка сім'я — погана слава, Міцна сім'я — міцна держава!

Ведуча оголошує про закінчення свята. Під веселу ук­раїнську мушку в грамзапису діти з дорослими виходять з музичного залу.

 

Кінець  виховної години "Батьки і діти"

Бажаєш отримувати нові та цікаві матеріали з сайту?

Заповни форму, подану нижче, і безкоштовно отримуй в свою поштову скриньку все необхідне для уроків!

Коментарі всього: 2

Залишити коментар

Ваш email не буде опублікований. Обов'язкові поля відмічені *

*

до початку